Опис програми

Завдяки людському капіталу і природному багатству потенціал України  є величезним. Теперішній політичний, економічний, соціальний, екологічний стан України, одначе, є дуже поганий. Для того, щоб країна максимально використала цей потенціал, потрібна трансформація всіх органів влади, економічної і соціальної систем, політики щодо довкілля. 
 

1. Хто може провести таку трансформацію?

Молоді люди у віці від 20 до 35 років, які є активістами громадських організацій, державні службовці, чинні депутати міських, районних та обласних рад та представники студентства з допомогою старших більш досвідчених радників.
 

2. Які їхні характеристики?

Це молоді громадяни, які пов’язують своє майбутнє з Україною і прагнуть покращити її стан. Вони мають певні знання про світ та володіють іноземними мовами. Вони є професійні, етичні, активні в громадському чи політичному житті та вміють працювати в команді.
 

3. Як ці люди будуть діяти?

Учасники Програми формують групи 6-7 осіб. Оптимальним є склад, коли в кожній групі є політолог, юрист, економіст, соціолог чи культурний антрополог або особи, які мають науковий інтерес у цих напрямах.

Сформовані групи вивчають досвід деяких європейських країн, які досягли найвищого рівня людського й економічного розвитку і для яких характерні:
  • повна політична свобода (прозорість і відкритість влади);
  • певний рівень економічного добробуту для всього населення;
  • соціальна справедливість, особливо у сферах освіти, охорони здоров’я, безробіття, пенсійного забезпечення;
  • симбіотичне співжиття з біосферою (природою, довкіллям), а не її експлуа­тація, руйнування та забруднення.
 

4. Які держави відповідають зазначеним вище вимогам?

Це Австрія, Німеччина, Норвегія, Швейцарія і Швеція. До цих країн долучена Польща, яка відповідає декільком із названих характеристик і яка пройшла певну трансформацію ментальності (“Солідарність”), економічної системи через шокову терапію (Лєшек Бальцерович) і політичної – через підготовку Польщі до членства в ЄС. До того ж Польща є дружньою сусідньою країною, впливовим членом ЄС і найактивнішим прихильником наближення і вступу України до ЄС.
 

5. Що мають вивчати групи?

Усі складові суспільної архітектури вищезгаданих країн:

  • конституцію;
  • структуру, уповноваження і відпо­відальність усіх органів державної влади (президента, канцлера, кабінету міністрів, судової системи й місцевого самоврядування), систему ефективного прийняття та імплементації державних рішень;
  • систему взаємодії по лінії суспільство-влада, громадські організації-влада;
  • ідеологію і плани дій трьох ключових партій;
  • економічну систему, роль держави в економіці країни, відносини між працедавцями і профспілками;
  • соціальну систему: науку, освіту, охо­рону здоров’я, систему пенсійного за­безпечення;
  • екологічну політику.
У кожній зі згаданих країн є елементи, які потрібно вивчати поглиблено. В Швейцарії – пряму демократію і прийняття рішень на основі консенсусу. У Німеччині – соціально-орієнтовану ринкову систему, спів рішення (co-determination), повноваження влади федеральних земель Німеччини. В Авст­рії – те, як вона змогла побудувати сучасну економіку без шкоди довкіллю. У Швеції – роль профспілок й інновацій у зростанні продуктивності та роль банків у промисловості. В Норвегії – енергетичну систему, збереження частини прибутків із нафтової промисловості для майбутніх поколінь. У Польщі – трансформаційні процеси.
 


Окрім того, члени групи можуть вивчати інші сфери життя, інші закони або установи, які допомогли б Україні стати ефективною державою. 
 

6. Які методи й етапи навчання?

  • Спочатку групи всебічно вивчають обрану країну, використовуючи різні джерела інформації.
  • Потім учасники зустрічаються з послами і радниками в посольствах відповідних країн у Києві для поглиблення знань.
  • Після цих етапів відбувається перша тижнева поїздка до обраної країни. Адже щоб зрозуміти країну, треба її відчути. Навчальні поїздки також мотивують до подальшого ґрунтовного вивчення матеріалу.
  • Паралельно групи обирають і вивчають складові елементи майбутньої «архітектури суспільного ладу» України.
  • Після політичного стажування най­ак­тивніші учасники матимуть можливість здійснити повторну поїздку з метою про­ведення зустрічей на найвищому рівні з обов’язковим використанням отриманого до­свіду для трансформації України.

 

7. Що групи робитимуть з вивченим досвідом і як будуть діяти після навчання?

  • Ділитися результатами свого дослідження й обговорювати їх з іншими групами;
  • друкувати статті, давати інтерв’ю на радіо та телебаченні про висновки свого дослідження, щоб суспільство повірило, що Україна може стати ефективною і розвиненою державою;
  • брати участь у виборах до міських, районних і обласних рад у 2015 році.
Під час такого «політичного учнівства» (political apprenticeship) молоді спеціалісти працюватимуть над розробкою політичної філософії й ідеології широкого спектру з метою створити кілька ідеологій і партій: соціалістичну, центристську і ліберальну.

У найближчі кілька років учасники йтимуть на вибори до Парламенту (Верховної Ради). Із чіткою ідеологією, візією і про­грамою дій, навіть якщо вони будуть статистичною меншістю, все ж утворять ідеологічну, програмну, моральну більшість. Таким чи­ном, запропоновані молоддю закони для необхідної трансформації будуть, ймовірно, проголосовані більшістю від загальної кількості депутатів.

Після виборів 1990 року Верховна Рада була хорошим прикладом такої моральної більшості. 25+ депутатів були колиш­німи політичними в’язнями, поетами, письменниками, мрійниками, ідеалістами. У них було чітке бачення: незалежна, демократична і справедлива Україна. Усі їхні пропозиції було прийнято ідеологіч­но збанкрутілими комуністами. Це було початком перетворення без революції. Проте це зазнало невдачі у зв’язку з розколом партії «Рух».

Програма «Молодь змінить Україну» налаштована на успіх – її учасники вже навчаються працювати в командах, обмінюються думками одне з одним, використовуючи Асоціацію учасників Програми як платформу для спілкування, і напрацьовують спільне бачення того, як перетворити Україну.

 

8. Етапи програми.

  • Створення команди.
  • Вивчення досвіду однієї з 6-ти країн.
  • Звітування, вступ до Асоціація учасників програми «Молодь змінить Україну».
  • Залежно від спеціалізації, практика в різних гілках влади.
  • Робота у виконавчій чи законодавчій владі місцевого рівня.
  • Участь в парламентських виборах або робота у виконавчих органах влади національного рівня.
 

9. Яка роль Благодійного фонду Богдана Гаврилишина (БФБГ) у програмі?

  • Фонд розробляє і вдосконалює концепцію Програми, дає рекомендації і поради щодо того, як варто формувати групи, що корисно вивчати тощо. 
  • Голова Фонду проводить лекції/презентації своїх книг – «Дороговкази в майбутнє: до більш ефективних суспільств», «Залишаюсь українцем – ідентичність у глобальному світі». Богдан Гаврилишин вже відвідав близько 30 університетів у всіх регіонах України.
  • Голова та члени команди Фонду беруть участь у зустрічах із молоддю з метою підсилити їхню мотивацію працювати на користь України, а також надати їм впевненість, що вони в змозі трансформувати Україну. 
  • Всі групи працюють на добровільній основі. Фонд фінансує навчальні поїздки до обраних країн і покриває інші витрати, пов’язані з навчальним процесом.



Благодійний фонд Богдана Гаврилишина
надихає учасників на нові звершення
і будує довіру між ними

 

 

Контактні особи:

 

 

Роман Мельник 
Координатор програми – rm@bhfoundation.com.ua

Олена Бекреньова
Директор фонду – olena@bhfoundation.com.ua

 

Сайт Асоціації МЗУ:

Досвід учасників: 


          

          
 
 

Партнери: