Досвід Швеції. Транспортна система Швеції: новий досвід та персп



Анотація. Розглянуто структуру та особливості функціонування транспортної системи Швеції, зокрема громадського транспорту.
Ключові слова: асоціація громадського транспорту, громадський транспорт, інфраструктура.

Аннотация. Рассмотрена структура и особенности функционирования дорожно-транспортной системы Швеции, в том числе общественного транспорта.
Ключевые слова: ассоциация общественного транспорта, общественный транспорт, инфраструктура.

Annotation. We wrote about the structure of Sweden transport, in particular about the public transport.
Keywords: public transport authority, public transport, infrastructure.

Вступ

Так склалося, що наша країна сьогодні опинилася на такому собі роздоріжжі. Адже нині перед нами відкрито безліч шляхів до євроінтеграції, та який саме ми оберемо залежить лише від нас. Дорожньо-транспортна галузь – одна з найважливіших та найпоказовіших сфер функціонування держави. Вона – візитівка, завдяки якій складається ледь не перше враження про стан справ у країні. Якість сполучення, розвинена інфраструктура, місткий і комфортний громадський транспорт – це те, на що кожний гість будь-якої країни обов’язково звертає увагу. Міністерство інфраструктури України та, зокрема, ДП “ДержавтотрансНДІпроект” постійно проводять моніторинг та вивчають досвід передових держав світу, вдосконалюють законодавчу базу, розробляють державні стратегії, аби адаптувати та втілити найкращі реформи в нашій країні. Цього разу нам випала нагода відвідати дивовижну перлину Скандинавії – Королівство Швеція. Тож пропонуємо на розгляд структуру та особливості функціонування транспортної системи Швеції, зокрема громадського транспорту.
 

Основна частина

Передусім декілька слів про країну. Швеція має децентралізовану форму влади. Вищий рівень законодавчої влади – Риксдаг, вищий рівень виконавчої влади – Уряд, нижчий рівень виконавчої влади – окружні та муніципальні ради. У країні налічується 21 округ (лен) та 290 муніципалітетів. Тож усі проблеми, зокрема фінансування, вирішуються на місцевому рівні. Аби зрозуміти, як співпрацюють усі ці органи влади, а саме як відбувається процес планування інфраструктури, ми зобразили це схематично (рис. 1).




 

Про органи влади у сфері транспорту.

Взагалі транспортну галузь Швеції курує Міністерство підприємництва, енергетики та комунікацій (далі – Міністерство). Воно поділяється за на три гілки й очолюють його відразу три міністри: Міністр підприємництва, Міністр інфраструктури, Міністр інформаційних технологій та енергетики. Нині усі три очільники жінки. Тож технічною галуззю, яку в нас за замовчуванням звикли вважати чоловічою, вже четвертий рік поспіль гідно керує Катаріна Елмсетер-Свард.

Відділ транспорту Міністерства займається такими напрямами діяльності:
  • інфраструктура та фінансування (інфраструктура; економічні інструменти; фінансування; відділ матеріального панування; апеляційні інфраструктурні проекти; науково-дослідну діяльність;
  • ринок і регулювання (умови доступу до ринків; вимоги до колісних транспортних засобів, мереж зв’язку та інфраструктури; правила компетенції; правила дорожнього руху; правила нагляду; апеляції);
  • керівництво та послідовне виконання (керівництво агенціями; бюджет; виконання та аналіз; організаційні питання).

У сфері транспорту працюють такі урядові агенції:
  • Агенція з аналізу діяльності транспортної системи Швеції;
  • Адміністрація транспорту Швеції;
  • Транспортна агенція Швеції;
  • Національний транспортний науково-дослідний інститут Швеції.

А також два державні підприємства:
  • LFP Group;
  • Морська адміністрація Швеції.

Загалом головна ціль транспортної політики – створити стійку транспортну систему, в основі якої лежать принципи доступності та безпеки й охорони навколишнього середовища. Для цього Міністерство намагається забезпечити ефективне фінансування та надійне функціонування транспорту для мешканців і бізнесових структур по всій країні. У всіх законопроектах у сфері інфраструктури обов’язково прописані аспекти, які регламентують ефективне використання вже існуючої пропускної здатності мережі, її обслуговування, зменшення основних інвестицій із боку держави та залучення нових великих капіталовкладень із боку бізнесу.

Основні завдання транспортної політики:
Функціональне (доступність) – створювати, виконувати функції та використовувати транспортну систему, яка сприятиме задоволенню основних потреб кожного громадянина у доступній якості, функціональності та розвитку пропускної здатності мережі по всій країні.

Контролю впливу (безпека й охорона навколишнього середовища) – створювати, виконувати функції та використовувати транспортну систему, адаптовану до усунення невідворотних та серйозних інцидентів. Також сприяти досягненню ефективної охорони навколишнього середовища та кращому стану здоров’я. Міністерство співпрацює з ЄС, міжнародними організаціями (НАТО, Міжнародна морська організація), мережами та інституціями (Баренцевий євро-арктичний регіон, Партнерство північного виміру з транспорту та логістики), шляхом укладення різних двосторонніх кооперацій, меморандумів про взаєморозуміння.
 

Про фінансування.

Приміром, минулого року з державного бюджету на потреби Міністерства було виділено 837,2 млрд шведських крон (приблизно 1:2 відносно гривні), зокрема на розвиток транспортної галузі – 44,1 млрд. Далі ця сума розподілялась між округами, які своєю чергою розрахували її між органами місцевого самоврядування, і ті вже розпорядилися нею, керуючись потребами свого регіону.

Загалом Уряд Швеції запланував такий бюджет у дорожньо-транспортній галузі на 2014-2025 роки:
  • 155 млрд швед. крон на експлуатацію та обслуговування державної мережі автодоріг;
  • 86 млрд швед. крон на експлуатацію та обслуговування державної мережі залізничних доріг;
  • 281 млрд швед. крон на розвиток транспортної системи у межах держави, призначених для заходів з удосконалення мережі автодоріг і залізниці, залучення нових пасажирів, амортизацію транспортних засобів.
     

Про громадський транспорт.

Місцевий та регіональний громадський транспорт в Швеції керується Асоціацією громадського транспорту (у кожному окрузі діє своя асоціація; далі – АГТ), яка несе політичну та фінансову відповідальність за якісне функціонування всього міського та приміського транспорту на території певного округу. В кожному окрузі АГТ мають структуру федерації чи муніципального комітету спільно з радою цього округу або тільки раду округу.

Важливо знати, що муніципалітети й окружні ради мають право стягувати прибутковий податок у Швеції. Так, близько 30% із заробітної плати становить податок, який кожен громадянин Швеції сплачує до свого муніципалітету чи ради округу. Ці податки потім використовуються для надання медичного обслуговування, утримання шкіл, догляду за дітьми і літніх людей, рятувальних служб, культурні заходи, водопостачання, обслуговування каналізацій, утилізацію відходів тощо, й зокрема утримання громадського транспорту. Урядовці вирішують питання бюджетування на муніципальному/окружному рівні, іншими словами, скільки грошей, повинно піти на утримання громадського транспорту через АГТ округу. Основна роль Уряду полягає в забезпеченні хороших умов для координації та розвитку громадського транспорту. Переважно це робиться за допомогою законодавства та інвестицій в транспортну інфраструктуру. Загалом урядових грантів для місцевих і регіональних компаній, що надають послуги з пасажирських перевезень громадським транспортом, немає (табл. 1).

 


Однак є кілька випадків, коли держава надала гранти для деяких АГТ для міжрегіонального сполучення (громадський транспорт Найпоширенішою формою залучення перевізників до надання послуг громадським транспортом є проведення тендерів. Понад 95% усіх місцевих і регіональних послуг громадського транспорту в Швеції надають компанії, які пройшли конкурсний відбір, влаштований АГТ.

У АГТ із перевізниками є два основних типи контрактів:
  1. Валові контракти. Є домінуючою формою контракту в Швеції. Оператор, який переміг у тендері, узгоджує вартість своїх послуг з АГТ і зобов’язується надавати транспортні послуги лише за певною ціною. Сума грошей, яку оператор отримує від АГТ, зазвичай, не пов’язана з кількістю пасажирів на маршруті. Проте були розроблені певні форми позитивних та/або негативних стимулів для надійності, пунктуальності, чистоти тощо транспортних засобів. Оскільки пасажири купують квитки в АГТ, усі доходи від їх продажу йдуть туди. Та ці доходи майже завжди не покривають фактичні витрати, тож можна сказати, що громадський транспорт субсидується. Проте субсидії йдуть на покриття витрат на обслуговування пасажирів-пільговиків (людей з обмеженими фізичними можливостями, пенсіонерів, школярів, студентів та ін.). Наприклад, якщо вартість проїзду становить 6 євро, а пільговий квиток коштує 3 євро, то АГТ покриває різницю перевізнику. В середньому місцевий і регіональний громадський транспорт субсидується на 50% від фактичної вартості, проте все залежить від регіону. Приміром, в густонаселеному регіоні Скане, розташованому на півдні Швеції, громадський транспорт субсидувався на 38% (у 2011 році), в той час як на маленькому острові Готланд оператори громадського транспорту отримали 79%.
  2. Чисті контракти. Оператор отримує (порівняно невелику) фіксовану суму від АГТ для налагодження зв’язку, але йому додатково надається право на отримання доходів від продажу квитків. Отже, оператор бере на себе високий економічний ризик. Для того, щоб мати можливість впливати на кількість пасажирів-користувачів та мати якісь страховки такого ризику, оператор може нести відповідальність за планування маршруту, тарифи тощо.
     
 

Висновки

Сьогодні у Швеції стоять гостро питання розширення дорожньої мережі, максимальне використання вже існуючих доріг, подолання заторів і порушень правил дорожнього руху. Звісно, у нашій країні також проблем вистачає. І про те, що система управляння та функціонування громадського транспорту потребує реформ вже писалося неодноразово. Та у нашому матеріалі ми лише привідкрили завісу й трохи поділилися здобутим досвідом, отриманим під час поїздки до однієї з найрозвиненіших країн Європи. Нам хотілося б ще багато чого розповісти. Приміром, про те, що у Швеції дуже високий рівень довіри до влади (38% опитаних громадян довіряють своїй владі, а явка на вибори становить 80-85%). Це стало можливим завдяки гарно налагодженому зворотному зв’язку владних інституцій з усіма громадянами через смс-опитування, інтернет-платформи, електронні петиції. Таким чином кожен швед може впливати на життя свого міста, якість отримуваних послуг, розвиток країни загалом. Чи про те, що всі дороги (і національні, і концесійні) у країні платні. Кожен власник авто сплачує не лише річні податки за користування автомобілем, а й за те, що просто користується ним щодня (на всіх дорогах через певний інтервал встановлені своєрідні пропускні пункти, на вигляд високі рами- турніки на ширину всієї дороги, в яких вмонтовано датчики та камери, котрі фіксують проїзд транспортного засобу). Тож кожен власник авто, платить за свій комфорт (до речі, тариф залежить від габаритів машини). Також на рівні держави всебічно підтримується розвиток і використання відновлювальних джерел (власники авто, які їздять на екопаливі, сплачують менші податки). Про це та багато іншого ми розповімо у наступних публікаціях. Та що саме ми могли б запозичити і перейняти у шведів – звісно вирішувати нам.
__________________________

Автор статті щиро дякує Благодійному фонду Богдана Гаврилишина за фінансову та організаційну підтримку поїздки в межах програми “Молодь змінить Україну”
__________________________

Задля написання статті були використані матеріали, надані Міністерством підприємництва,
енергетики та комунікацій Швеції
 
 


08.08.2013