Досвід Швеції. Як українці шведський досвід переймали. Суб’єктив


До останнього я мала сумніви, чи полетимо ми у Швецію. Ми — це драйвова команда, що поєднала економіста, політолога, журналіста, архітектора, юриста та pr-ника (або як назвав мене Богдан Гаврилишин — письменника). Тепер посада зобов’язує, — презентую вам storytelling.

Вивчати Швецію ми почали ще задовго до грудневих подій. А от подавали документи у Посольство Швеції кривавого 20 лютого. Летіли 2 березня, коли, здавалося, що Україна за крок від війни з Росією. Всю ніч до відльоту, хто більше, а хто менше, просиділи перед hromadske.tv. Однак відмовитись від робочого візиту теж було неправильно. Ми їхали пізнавати прогресивну Швецію для того, щоб її кращі досвіди запозичити для України. Така мета гранту «Молодь змінить Україну», який фінансує вже згаданий мною меценат Богдан Дмитрович Гаврилишин.

 
Несподівана зустріч із українцями Швеції. Ми перетнулись на хвилину, та вже
за день разом демонстрували свою позицію супроти свавілля Путіна у Криму.


Так, ми зрозуміли Швецію глибше, ніж то вдається туристам, завдяки насиченій програмі зустрічей та дискусій. З нами погодились зустрітись у Swedish Institute, Swedish National Agency for Education, Swedish Public Television, Nobel Museum’s Research Department, Swedish Trade Union Confederation. Назви спеціально наводжу англійською, щоб полегшити пошук тим, кому стануть ці осередки в нагоді. Адже їхня прихильність до українців поза всякими сумнівами.

Ми мали приємність побувати у еко-містечку, яке розташоване ще у межах Стокгольму. Заїхали до Сали, зовсім невеликого міста, щоб дізнатися, чи є така разюча різниця між малим та великим у Швеції, як в Україні. Наші нові стокгольмські друзі реагували однаково: «Sala?! Why you choose Sala?» Жартували, що будемо там зірками. Ну, ми й підготувались відповідно, одягнувши вишиванки.
 
 
Єдиний хлопець у нашій команді, Женя Несін, пожартував, що місто Сала ми обрали як співзвучне із українським делікатесом «салом». Ми, дівчата, гумору не зрозуміли, але мер Сали вже занотувала цей продукт, щоб спробувати. 


Не певна, що в одному матеріалі зможу передати всю атмосферність Швеції… Не певна, що за тиждень ми дізналися вдосталь. Однак це було настільки сильно, що враженнями поділитись зобов’язана. Але спершу — про шведський стиль і шведську культуру:
 
  • Спортивні

 
Шведи — красива нація, а все тому, що спортом тут займатись зручно: є бігові доріжки, є велодоріжки, є традиція і гарний приклад тисяч жителів Стокгольма.


На кожному кроці — велосипеди. Вранці та ввечері обов’язкова пробіжка. Одягають себе, дітей легко і зручно навіть у вітряну морозну погоду.
  • Кмітливі

 
Країна, де нобелівських лауреатів не тільки вивчають. З ними вечеряють та ведуть дискусії. У Музеї Нобеля ми розпитали, як у Швеції патентують винаходи, інтегрують їх у бізнес, і як держава може сприяти інноваціям.


Вельми розумні і… дещо стримані? Не можу пригадати зустріч, хоча б одну, котра б розчарувала. І у великому Стокгольмі, і у маленькій Салі, ми були вражені професійністю шведів, інтелектом, тим, як вони переймаються, своїми обов’язками. Шведську стриманість, про яку згадують майже всі автори, не відчула. Можливо, ми втрапили саме у той час, коли Україну хотіли підтримати у кожній європейській державі. Було напрочуд душевно.
 
  • Непафосні


Кадр із еко-містечка. Тут сміття утилізують для обігріву, а воду очищають так, що її можна пити одразу з-під крану.


Величезні вікна стали для мене символом. Тут не ховають за гардинами своє життя і думки. Тут взагалі штори — рідкість. І вечорами, повільно пливучи вулицями Стокгольма (автобусом, щоправда), я насолоджувалася культурою сповна. Трохи підглядала… виключно з бажання краще пізнати. У кожному вікні — своя історія, свій інтер’єр. Звісно ж, практичний, хоча свічки, скло та дерево в декорі — то обов’язково. І що цікаво, щоразу, коли під час експерименту вмикала місцеве радіо, раніше чи пізніше звучав трек “Wake me up”, швецький, до речі.
 
  • Музичні

 
Як радіоман мушу зазначити: вклад Швеції у музичну культуру сучасності — грандіозний.


Є іноземні блогери, котрі не пишуть ні про що інше, лиш про швецьку музику. І це заняття на повний робочий день, між іншим. Roxette, The Cardigans, Avicii, Icona Pop, Lykke Li… ABBA, врешті решт. І таких талантищ у Швеції ще кілька десятків. Напевно, вся та міфічна шведська стриманість закінчується там, де починається справжня музика.
Радіо… Тут навіть класика є в ефірі fm-ок!

 

Щодо контрастів — діалог у дорозі:


- Яким є ваше життя?

- Мені 37. Я вже 12 років працюю у державному секторі. У мене троє дітей. Живемо з їх матір’ю.

- Ви досі не одружений?

- Ні. Це надто дорого. Весілля обійдеться десь у 10 тисяч євро.

- Справді, недешево.

- Так. Звісно, є певні ризики, якщо я раптом помру. Не буде компенсації для моєї сім’ї.

- А-а. — Схвильовано переводжу тему. — Така гарненька будівля. Що це?

- О, тут у нас розташована тюрма.

- …З неї тікали? — запитує хтось із команди.

- Ні, ні разу. Там відбувають довічне ув’язнення. Це трохи впливає на депресивні настрої у місті.

Завіса. А за вікном далі — озера, чудові будинки без парканів та ідеальні дороги.
 
  • Креативні


У Швеції кожен ранок та вечір починався однаково: із українських новин. На відстані рідна мова та синьо-жовті кольори набувають справді магнетичної сили. Зворушило таке привітання, ну, майже до сліз. А ще нагадало про відповідальність.


У Стокгольмі щомісяця відбувається до тисячі арт-заходів. У маленькій Салі… аж один на рік. І тут моя теорія про те, що культурний менеджмент на високому рівні у будь-якій частині Швеції, розбилась у друзки. Не це впливає на загальну освіченість, на характери. А якісна освіта, мабуть. Можливо ще й ефект Флінна. Новозеландський психолог вважав, що за кожне покоління IQ народу підвищується на 9-20 пунктів у тих країнах, де є надійні бази даних, де розвинена промисловість. Ну, хоча б так трактую їх національні переваги — гострий розум та креативність.
 
  • Розкуті


Це нормально, якщо хтось танцює у книжковій крамниці. Тут взагалі знають, що прибутки країни прямо пропорційні тому, як читає нація.

У швецький театр ми, на жаль, не втрапили, не встигли. А от на українську прем’єру запрошення отримали. “Націю” Матіос незабаром поставлять наші емігранти. Орендують зал. І на один вечір Стокгольм стане українським. Український він і зараз. Питання Криму — перше у новинах. Про свавілля Росії бесідують навіть у пабах. Як сказав нам швед з російським корінням: “Слава Україні! Fuck Putin”.

Власне, не довелося нам пояснювати, що конфлікт вигаданий, і це агресія з боку Росії. У шведів інше питання — чи збільшувати видатки на своє озброєння. Бо стосунки із Російською Федерацією і у них не найкращі. Проте війни тут давно не було, і ніхто її не бажає й зараз.

 
І ми не бажаємо збройного вторгнення, інформаційної агресії з боку Російської Федерації. Тому вимагали під Посольством цієї країни у Швеції, щоб Путін “забрав свого довгого носа від нашого проса”.

 
  • Дещо дивні


Сміття не лише обабіч доріг, а й у самому серці Швеції. І у метро… Довелось влаштувати розслідування, адже бананові та апельсинові шкірки на платформі нас просто розчарували в охайності шведів. А наше, київське метро, отримало декілька козирних зірок у рейтингу внутрішнього TripAdvisor-a.

Ніде правди крити, метро у шведів китайське. Китайська схема також, бо воно має аж три поверхи і потяги рухаються згідно дивної логіки: можуть прибути на платформу, як справа так і зліва. Рушати будуть теж як заманеться: чи то вправо, чи то вліво. Пес його знає. О, а собакам вхід у метро дозволено. Стоп. А у цьому потязі вже не можна… Що ж, цю загадку залишимо для наступного візиту.
А щодо сміття — шведи згодні, що його забагато. Та більш часте прибирання вплине на тарифи. А до підвищення проїзду у метро шведи поки не готові. Їхня ціна і так вражає — близько 60 гривень за проїзд.
 
  • Англо-френдлі


Швецію зручно вивчати. Тут кожен, навіть літня бабуся, зможе щось підказати англійською. Відмінною англійською, скажу я вам. Краще з пояснень наведу як цитату, адже вона буде цікавою у контексті мовного питання, котрим спекулюють в Україні:

«… На початку 50-х років минулого століття шведський парламент, Риксдаг, переглянув національну ситуацію в країні і змушений був назвати її багатонаціональною. На сьогодні кількість мов, які є рідними для іммігрантів Швеції, включно з мовами корінних національних меншин — фінів та саамі — сягає 200. В результаті числених дебатів з цього питання було вирішено обов’язковою іноземною мовою на усіх рівнях освіти обрати англійську.

Починаючи з 1962 року англійська мова стала одним з головних предметів поряд зі шведською мовою та математикою. Надання англійській мові такого статусу на той час стало одним з гуманістичних кроків Швеції, адже багатомовна ситуація, що склалася в країні тягла за собою ряд соціальних проблем. Високий рівень володіння англійською став необхідним атрибутом освіченого та соціально успішного громадянина Швеції.

У 1977 році національні меншини Швеції отримали можливість навчатися своєю рідною мовою як першою, вивчати шведську як рідну або іноземну мову та англійську як обов’язкову іноземну мову.»

 
У Швеції чоловіки працюють вихователями, ділять подружні обов’язки навпіл і йдуть у декрет разом зі своїми дружинами. Про шведський алгоритм суспільства можна розмовляти годинами. Особливо, якщо вивчати шведських чоловіків.


 

Далі — декілька нотаток на коліні…

 

 


- Пане Гуннар, англійська може отримати статус державної у Швеції? — цікавимось у неформальній бесіді.

 - Чого б це? — щиро дивується співрозмовник. — Який вона має стосунок до нашої держави, до нашої історії?
 




- У Швеції новини виробляє лише SVT. Комерційним каналам невигідно. У нас є близько 15 кореспондентів по всьому світу. Зараз один є у Києві, ще один — у Москві, — розповідають менеджери каналу.

- Власні кореспонденти — це досить дорого. Як ви залучаєте фінансування? — запитую.

- Кожна родина, саме родина, котра проживає у будинку чи квартирі, сплачує щороку немалий внесок. Він є обов’язковим.

- І невже всі сплачують?

- Так. Був випадок, коли не сплатив високопосадовець. Він втратив роботу. Одразу, як ця інформація спричинила резонанс.

- Тобто ви виробляєте єдиний контент — новини?

- Ні. У нас є декілька каналів. Один із них, справді, новинний, є ще дитячий, науковий… Ми багато говоримо про толерантність зараз. Навіть є дитяча програма — де ведучий, котрий шиє одяг лялькам, — трансвестит. Припускаю, не всі про це здогадуються чи задумувались в принципі. Діти його обожнюють, а програма реально успішна.
 


Чимало депутатів Риксдагу добираються на роботу на велосипедах. Велосипеди тут всюди: буквально на кожному перехресті вулиць.



- Як можна потрапити у партію у Швеції?

- Заповнити заявку на сайті.

- Бізнес фінансує вибори?

- Ні в якому разі. Кошти виділяє держава партіям, котрі вже представлені у парламенті. Пропорційно. Тому у Швеції досить рідко з’являються нові гравці.





- Спершу забудовники відмовлялися будувати на території, де була промислова зона і діяли заводи, -коментує забудову Малена. Запевняли, що це неможливо. Однак держава влаштувала тендер і надала фінансування. Так, довелось вивезти значну частину ґрунту, котрий був насичений важкими металами, і не тільки це. Але зараз наші технології ми можемо експортувати на зовнішні ринки. Еко-містечко Hammarby Sjöstad щодня відвідують десятки делегацій.

- У вас зовсім нема доріг для автомобілів?

- Ні. Виключно велодоріжки. Виникає проблема із паркуванням авто. Незручно залишати його за кілька кварталів. Тому не всі погоджуються жити у еко-містечку. Однак воно невелике, інноваційне, а транспортна розв’язка і метро — поруч.



Швецька мова у виконанні Насті Дубчак стала нашою візитівкою, адже це приємно дивувало всіх співрозмовників. Найбільше мені сподобалась реакція телевізійників: “Wow! You are so clever girl”. На фото, щоправда, представники Шведського Інституту. Зате Настя — у центрі.


- Даніель, будемо раді вас бачити в Україні.

- Так, у цьому році я точно завітаю на “Форум видавців у Львові”. За 12 років роботи у Шведському інституті чимало проектів було в районі Балтійського моря. Тому в Україну я здійснив близько 20 візитів. І в Одесі, і у Харкові, і у Києві, і в Криму був. Ви, мабуть, чули про наш проект “Свіже”. Ні? Зараз я знайду матеріали.

- Даніель, що ускладнює міжнародні проекти з Україною?

- Складно листуватись із державними установами. Тому ми все частіше задіюємо зв’язки у посольстві та контакти із творчого сектору. Однак на пошуки щоразу витрачаємо значні часові ресурси.




У Швеції є 2 варіанти палат: одномісні та двомісні. Як правило, пацієнти обирають лікування “в компанії”, — так веселіше.



- Як ви добираєтесь у важкодоступні райони Швеції, скільки часу це займає?

- Територія поділена так, що у найдальшу точку ми можемо добратися за 20-25 хвилин. Якщо що — можемо задіяти гелікоптер. Наші пацієнти часто просяться у лікарню, але ми стараємось організувати їм догляд на дому. Є спеціальна служба, що забезпечує догляд медсестрами. Так економніше.

- Як працюють медичні представники фармкомпаній у Швеції?

- О, раніше з їх приватними візитами до лікарів була проблема. Але вже декілька років заборонено презентувати препарати віч-на-віч. Тільки відкрита лекція, де кожен із лікарів зможе задати додаткові запитання.

Щоправда, фармкомпанії досі фінансують участь лікарів у конференціях. Але вже готовий законопроект, який заборонить таке меценатство. Це добре і недобре водночас. Бо держава не зможе забезпечити належного бюджету для усіх міжнародних проектів, — зізнається Джонас. -Пропоную оглянути палати.

- У вас картинами прикрашені усі державні установи? — по дорозі ремарка щодо арту на стінах.

- Не можу сказати, що мені подобається, які полотна підібрали. Але так, у нас є державний відділ, який оформляє простори швецьким артом.
 



Директор школи віджартувався, що він сільський хлопець. Нечасто буває в Стокгольмі, лише при потребі. Однак, як і всі шведи, принаймні, двічі на рік подорожує Європою, світом.


- Батьківські збори, загальні, ми проводимо на початку року. Ніколи не ставимо когось у приклад, не виділяємо щось негативне. Так не прийнято. Діємо згідно кодексу правил. Зараз спробую вам його продемонструвати.

- І діти справді не знають, у кого виходить краще, а хто відстає?

- Вчителі на цьому не акцентують уваги при всьому класі. У кожному семестрі, а їх два, маємо планову індивідуальну зустріч із учнем та його батьками. Обов’язково спільну. Плануємо, чому варто приділити більше часу, яким має бути результат за півроку.

- Ми зустріли українців, котрі живуть у Швеції вже декілька років. Кажуть, що учні молодших класів пишуть олівцями.

- Так, це правда.

- Українка, з котрою ми розмовляли, вважає, що саме тому шведи малі та дорослі не бояться робити помилок.

- О, ніколи не думав про це! — відповів нам директор школи. І справді задумався.



Щось хороше переймали ми, а щось від нас і шведи занотували. Були і курйозні моменти:


- А ми дійсно схожі ментально на європейців? — зірвалося в когось вже у неформальному спілкуванні.

- О, ви і є європейці. Навіть запитання задаєте такі ж, як наша, шведська, молодь.

 
У швецьких безкоштовних газетах лідери думок дискутують про Стокгольм у 2039 році. Певна, що це гарний приклад для українських редакторів. Із власного досвіду знаю, що описавши свою цільову словом “домогосподарки” газетярі не надто переймаються контентом. А дарма.

Саме у Швеції я відчула, що можу і могла б адаптуватись будь-де. І ця думка зробила мене сильнішою. Тепер я свідомо прийняла Україну, як країну, де я не просто мушу, а хочу творити і здобувати досвіди. З єдиною ремаркою, — часто подорожуючи.
І, якщо вже зовсім чесно, то у Швеції надто розмірене, спокійне та забезпечене життя, як для нас, українців. Нам би більше наполегливості та послідовності, скоріше — стратегічності у справах. І вже за декілька років мали б зі шведами не лише аналогічні кольори у стягах, а й схожі позиції у рейтингу щастя. Шведи на першому місці, між іншим. Але щастя — воно у кожного своє. А всі ці рейтинги — вмілий піар чи маркетинг. А про суттєві зміни у нашому суспільстві нам підкажуть досить прагматичні речі, наприклад, ідеальні дороги.
 
  • Наша команда:


Альона Чернецька

Анастасія Воробйовська

Анастасія Дубчак

Євген Несін

Килина Бішер

Сніжана Чернецька

 

Дякую вам. Ви — найкращі.
Килина Бішер, 2014. 



http://bookinbag.com.ua . . .


13.05.2014