Досвід Німеччини. Звіт групи.

З 14 по 21 жовтня 2013 р. за програмою Благодійного фонду Богдана Гаврилишина “Молодь змінить Україну” група молодих учених Київського університету імені Бориса Грінченка у складі шести осіб (Ольга Веселовська, Наталія Віннікова, Юлія Даценко, Ольга Дудар, Вадим Загарій, Світлана Олійник) перебувала із дослідницьким візитом у Німеччині. Мета поїздки полягала у вивченні різних аспектів життя ФРН: 1) суспільно-правового устрою, 2) економічної ситуації, 3) діяльності профспілок, 4) освіти й культури, 5) охорони довкілля, 6) здоров’я збереження. Отриманий упродовж візиту корисний німецький досвід група молодих учених планує оприлюднити і поширити в Україні з метою поліпшення суспільно-політичної та соціокультурної ситуації в державі.

 

  • 14 жовтня 2013 р.
Група молодих учених прибула до Міжнародного аеропорту Франкфурта-на-Майні, третього за величиною у Європі і найбільшого в Німеччині. Позитивне враження справила робота інформаційної служби та налагоджений транспортний зв’язок між терміналами. Відразу помітно, що весь процес організований максимально чітко задля збереження часу та комфорту пасажирів.

У Франкфурті-на-Майні група відвідала унікальні будівлі Deutche Bank – дві вежі з дзеркальними фасадами, що претендують на звання найбільш «зелених» будівель Євросоюзу. Побудовані в 1984 році хмарочоси наприкінці 2000-х пережили масштабне оновлення, покликане зробити їх більш екологічними.

Тепер у “Дебеті” та “Кредиті”, як прозвали вежі місцеві дотепники, в туалетах тече дощова вода, усюди використовуються енергозберігаючі лампочки. Замість стаціонарних комп’ютерів, які нагрівають приміщення, співробітники мають модеми, що підтримуватимуть зв’язок із центральним процесором. Струмом, який продукують ліфти під час свого руху, заряджаються електромобілі у підземному гаражі. Більше 50 % необхідної для побутових потреб гарячої води нагрівається системою сонячних колекторів. Надлишки нагрітої води надходять у систему опалення. Встановлені нові вікна з тришаровим склінням, теплоізоляція яких захищає від сонячної радіації в теплий період року і знижує тепловтрати в холодний період року. Кожне друге вікно може бути відкрите, забезпечуючи таким чином природну циркуляцію повітря, що в свою чергу знижує навантаження на систему механічної вентиляції. Вікна, що відкриваються паралельно фасаду, мають механізовані перехресні петлі, а це дозволяє забезпечити природну вентиляцію навіть при вітрі зі швидкістю до 180 км/ч.

На початку реконструкції будівлі винесли понад 30 тис. т будівельного сміття. Важливим було не викинути ці матеріали на смітник – у результаті було перероблено 98% будівельних відходів, лише 2% були поховані на полігонах – інші повернуті у відповідні галузі або повторно використані в будівництві. Так, наприклад, мінеральну вату використали як домішку в цегляній промисловості і т.д.

При цьому Deutsche Bank зі своєю новою будівлею заощаджує: 67% енергії на опалення, що дорівнює витратам 750 житлових будинків, 55% електроенергії – це витрати 1900 будинків, 74% води (вміст 22 олімпійських басейнів). Але на першому місці стоять викиди вуглекислого газу CO2, які банк зменшує до 89%.

На жаль, такий досвід не користується популярністю в Україні. Так, приміром, у Києві та інших українських містах-мегаполісах велетенські бізнес-центри зводять без урахування архітектурного ансамблю міста, раціональності, зручності розташування та часто і здорового глузду. А вже про екологічність українських новобудов чи тих, що реконструюються, годі й говорити – про це, здається, в Україні взагалі ніхто навіть не задумується.


Проте не очікувано Франкфурт-на-Майні виявився містом контрастів. До готелю ми поверталися вулицею, жителями і власниками магазинів, кафе яких є вихідці з Туреччини чи арабського світу. Зовнішній вигляд цієї частини міста разюче відрізнявся від решти побаченого нами до чи після. Оскільки у готелі, де ми оселилися, працювали індуси, ми спробували розпитати їх про ситуацію у кварталі. Як ми пересвідчилися під час інтерв’ю, Німеччина, і, зокрема, Франкфурт-на-Майні, страждає від великої кількості емігрантів зі східних країн. Основна причина в тому, що турки, араби не асимілюються, а навпаки – у Німеччині намагаються створити свій світ, принести свою культуру, традиції, спосіб життя.
 
  • 15 жовтня 2013 р.
Молоді дослідники відвідали музей історії Франкфурта-на-Майні, зустрілися з його працівниками та детально ознайомилися з освітніми програмами музею, а також особливостями експозиційної концепції. Пані Анна Гемайнхардт не лише провела чудовими залами, а й пояснила принципи освітніх програм. Історичний музей залучає відвідувачів різного віку, аби зберігати і досліджувати минуле Франкфурта. Предметом дослідження є життя сучасних німців, з якими працює окремий куратор. Так, ми побачили унікальну виставку речей і книгу життя емігрантки, колишньої мешканки Києва, столиці тодішньої радянської України. Музей має чимало інтерактивних елементів, які покликані зацікавити відвідувача, спонукати зануритись у світ минулого, більше дізнатися про життя міста.

 

Музейна педагогіка є свідченням суспільної активності. Пані Анна розповіла, що всі сучасні програми можливі завдяки благодійній підтримці, міська влада фінансує лише поточні витрати. Проте, не дивлячись на це, будується нове приміщення, випускаються брошури, чудові зошити для учнівських робіт. Такий комплексний підхід дозволяє активніше включатися в освітні процеси, залучати широке коло відвідувачів, і таким чином розвивати національну культуру.

Яскраві враження грінченківці отримали під час відвідування Пальмового саду (Palmengarten), виставково-рекреаційного комплексу в центрі мегаполісу, у якому представлені рослини з усіх кліматичних зон. Сьогодні парк Пальменгартен займає площу близько 22 га. Це місце чудово підходить як для проведення занять із біології чи географії, так і для відпочинку. Одразу помітно, наскільки дбайливо місцеві жителі ставляться до такої можливості побути серед природи.
 

Слід зазначити, що в німецьких містах створені численні парки і сквери, мешканці полюбляють проводити час на повітрі й займатися спортом. Піклування про власне здоров’я серед німців перебуває на високому рівні: всюди обладнані велосипедні доріжки, можна без проблем орендувати цей вид транспорту, при цьому не боячись залишати велосипеди у спеціально відведених місцях на вулицях міста.

 

Група відвідала Франкфуртський університет імені Й.В.Гете, провела опитування серед студентів щодо життя в Німеччині. Відповіді були цікаві та неочікувані. Більшість респондентів говорили про стабільність німецького життя, яка дозволяє залучати фінанси, надає впевненості. Окрім того, акцентували на важливій ролі впровадження наукових досягнень у виробництво. Учасники інтерв’ю наголошували на провідній ролі Німеччини в економіці Європейського Союзу. Серед студентів викликало дискусію запитання щодо кореляції отриманого диплому про вищу освіту і успішного працевлаштування. Більшість відзначила, що прагне отримати диплом задля подальшого кар’єрного росту, однак дехто зі студентів зізнавався, що метою навчання в університеті є передовсім саморозвиток, а не подальша робота за спеціальністю.

 
 
 
  • 16 жовтня 2013 р.
Група відвідала м. Штутгарт, столицю землі Баден-Вюртемберг, потужний центр високих технологій та машинобудівної галузі. Молоді учені зустрілися із завідувачем кафедри управління відходами та викидами Інституту санітарної інженерії, якості води та управління відходами Штутгартського університету, доктором технічних наук Мартіном Рейзером, який розповів про систему охорони навколишнього середовища в Німеччині. Молоді вчені мали унікальну можливість відвідати водоочисну споруду.
 

Крім того, у ході зустрічі порушувалися такі важливі питання як фінансування діяльності навчальних закладів та соціальної захищеності працівників. Цікаво було дізнатися, що більша частина фінансових ресурсів, спрямованих на дослідження та наукові розробки у сфері очисних технологій, не є бюджетними, а отримуються у результаті комерційної співпраці вищого навчального закладу, муніципалітету та бізнесу. Також слід відзначити високий рівень соціальної забезпеченості й упевненості працівників бюджетної сфери у завтрашньому дні.

Група побачила, як наукові дослідження впроваджуються у практику на території інституту: заклад не тільки готує фахівців санітарної інженерії, якості води та управління відходами, проводить ґрунтовні наукові дослідження – водоочисна споруда, яка є практичною базою інституту, обслуговує житловий квартал, що прилягає до неї, очищує стічну воду, каналізаційні відходи.

Звичайно, в Україні до такого поєднання освітніх, наукових інституцій і очисних споруд ще далеко. Тому це була унікальна можливість побачити такий німецький досвід, аналогів якого в Україні практично немає.
 
  • 17 жовтня 2013 р.
Молоді вчені прибули до Мюнхена, серця Баварії, відомого наукового, освітнього та культурного центру. Науковці відвідали Український вільний університет. Розмова з канцлером цього навчального закладу Андрієм Довганюком була присвячена не лише освітній діяльності Університету, а й дискусії щодо законодавчих особливостей Німеччини. Юрист за фахом, пан Андрій розповів чимало цікавого про освітнє законодавство загальнодержавного і федерального рівнів.

Німецьке право ефективно функціонує завдяки стабільній економіці, що розвивається потужно і поступально протягом десятиліть. Причому ця правова система позбавлена протиріч, які можливі, наприклад, у прецедентному англосаксонському праві. Завдяки аналізу і систематизації юридичної практиці в німецькому праві можна знайти просте вирішення всіх правових питань. Крім того, німецькі судді є висококваліфікованими фахівцями, які приймають об’єктивні, неупереджені та виважені рішення. Слід зазначити, що норми, які стосуються залучення доказів у німецькому судовому процесі, є зрозумілими і зручними для застосування, а суд здатний максимально ефективно та прозоро управляти процесом. Його рішення прогнозовані, швидкі та мінімально корумповані (за різними даними, рівень судової корупції не перевищує 1%). Що ж до недоліків німецького права, то воно є складною матерією і не обмежується знанням тексту закону. Воно потребує ще й знання судової практики, коментарів щодо тих чи інших норм закону.

Також група зустрілася з ректором Українського Вільного Університету, доктором Ярославою Мельник, яка розповіла про освітні програми та особливості навчального процесу закладу.

 
 
 
  • 18 жовтня 2013 р.
Молоді вчені відвідали наукову лабораторію Німецького музею – одного з найбільших технічних музеїв Європи. Пані Таудель Вебер, учитель-практик і співробітник музею, ознайомила грінченківців з освітянськими програмами для учнів і студентів. Освітнє відділення докладає чимало зусиль, аби відвідування музею надавало підростаючому поколінню не лише теоретичні знання, але й практичні вміння.

Заслуговує на схвалення метод, за яким працюють у лабораторії зі школярами та дошкільнятами: дітей одразу орієнтують на впровадження їхніх ідей у практику (наприклад, одне із запитань у робочому зошиті для дошкільнят “А що б зробив ти з електроенергією свого власного вітряка?” стимулює дитину піклуватися про використання енергії, економити ресурси), залучають до наповнення музейних колекцій. У такий спосіб виховують почуття гордості за якісно пророблену роботу та розуміння причетності до суспільного поступу.
 

Цього ж дня молоді вчені зустрілися з керівництвом Мюнхенського інституту іноземних мов і перекладу – ректором, професором, доктором філологічних наук Феліксом Майєром, завідувачами німецького та російського відділень, докторами Реґіною Фройденфельд та Катериною Венцль. Під час зустрічі були обговорені питання, пов’язані з особливостями вищої освіти Німеччини та України.

Діяльність Інституту демонструє особливості освітньої системи Німеччини, а саме популярність, високу якість і доступність професійної освіти. Метою навчальних закладів подібного типу є надання практичних вмінь за рахунок скорочення академічного курсу. Таким чином студент більшість часу використовує для практики. Це дозволяє швидше отримати роботу і спонукає до підвищення рівня вмінь у певній професійній сфері.

 
 
 
  • 19-20 жовтня 2013 р.
Група молодих учених провела опитування німців різних вікових та соціальних категорій. Кожен із учасників намагався поспілкуватися з різними за віком та статтю респондентами. Звичайно, опитані висловлювали різні думки з приводу економічної ситуації, діяльності профспілок чи лідерства Німеччини у Європейському Союзі. Деякі питання, наприклад, ті, що стосувалися забезпечення культури поведінки, німців дивували. Більшість із них вважає дбайливе ставлення до оточуючого світу єдиною прийнятною нормою, а його формування – це результат спільного впливу сім’ї та соціуму.

Незважаючи на різні думки, більшість опитаних досить впевнені у власному майбутньому. Така ситуація є результатом продуманої державної політики, чітких дій іноді занадто бюрократичної системи, яка великою кількістю паперів насправді суттєво утруднює корупцію.
 
* * *

Окремо хотіли б зазначити, що величезне враження справляють спостереження за повсякденним життям німецьких міст. Раціональність та практичність переплітаються з дбайливим ставленням до старовинних будівель, пам’ятників, квітників, місць громадського користування та ін.

На багатьох будинках є пам’ятні таблички: «Відбудовано після Другої світової війни». Зовнішній вигляд споруд надзвичайно охайний. Мандруючи містами, ми не зустріли жодної занедбаної будівлі. Це не означає, що ситуація абсолютно ідеальна, проте ставлення до минулого, до культурної спадщини може бути дійсно прикладом для наслідування.
 
      

Ми звернули увагу, що на вулицях припарковані автомобілі не заважають пішоходам. Багато підземних паркінгів. Окрім того, значну увагу німецькі мерії приділяють обладнанню зручних для людей з особливими потребами спусків, під’їздів, ліфтів. Таким чином, кожен німець почувається активним членом суспільства і провадить динамічний спосіб життя. 

Смітника не треба шукати, як ми це робимо в Україні. Усюди стоять ось такі баки для сміття:

 
      

За результатами дослідницької поїздки група молодих учених пропонує рекомендації, які подані у звітній таблиці.

 

Презентація:




 


12.02.2014