Я будую власним коштом обсерваторію, а до мене приходять з перевірками, — Яцків

В Україні немає глобальної стратегії, немає стратегії перемоги: перемоги не тільки на війні, але й в освіті, в науці, в економіці та в ЗМІ

Це слова видатного науковця та астронома Ярослава Яцківа, який є сьогодні гостем нашої студії.

 

Ярослав Яцків — радянський й український астроном і геодезист, доктор фізико-математичних наук, академік НАНУкраїни, президент Української астрономічної асоціації. Учений у галузі астрономії, космічної геодинаміки та космічних досліджень, громадський діяч, лауреат Державної премії України (1983, 2003) та Державної премії СРСР у галузі науки та техніки, заслужений діяч науки і техніки України, Член Президії НАН України.

 

Наталя Соколенко: Вчора в нас в гостях був перший український космонавт Леонід Каденюк, який говорив, що цього року на космічну галузь була виділена зовсім мізерна сума грошей з державного бюджету — лише 29 мільйонів гривень. Як так сталося, що космос в Україні в останні роки винесений за дужки?

 

Ярослав Яцків: Дуже шкода, що за 20 років з першого польоту Каденюка ми не знайшли можливості запустити в космос ще раз українського космонавта, адже з точки зору науки і технології ми маємо дуже великі напрацювання, які можна було реалізувати.

 

На жаль, Україна і космічне агентство не знайшли можливості опанувати співпрацю з США, щоб за рахунок їх квоти послати українського космонавта на міжнародну космічну станцію.

 

Також я в 1992 році був одним із організаторів Національного космічного агентства України. Я представив тоді Леоніду Кравчуку пропозицію того, що потрібно робити в Україні для збереження космічного потенціалу.

 

А в газеті «Українська правда» я написав статтю «Космос — не примха, космос — наше майбутнє». Адже космос — це мультиплікатор всього економічного розвитку. Щоб зробити певний апарат, потрібно, щоб в школі діти вчили фізику, математику, астрономію, конструкторську справу тощо. Щоб в університетах був відповідний рівень наукової підготовки. Щоб в науковій галузі були певні розробки.

Космос починається з мрії дитини, яка повинна мати уявлення про всесвіт, про те, чим космос відрізняється від нашої Землі, яке майбутнє в нашої планети

Дмитро Тузов: Тобто космос починається з першого класу?

 

Ярослав Яцків: Так, космос починається з мрії дитини, яка повинна мати уявлення про всесвіт, про те, чим космос відрізняється від нашої Землі, яке майбутнє в нашої планети.

 

Космос не дає здобуток одразу, від ідеї до реалізації проходить десятки років, і навіть той, хто запропонував ідею, часто не встигає побачити результат. Наприклад ми знаємо, що космічний проект «Розетта» Чурюмова-Герасименка був започаткований за 15 років до її реалізації.

 

Я був учасником останнього успішного експерименту Радянського Союзу — це комета «Галлея», проект «Вега», який був успішно реалізований. Після цього великих реалізованих проектів ні в Росії, ні в Україні немає. Ми фактично втрачаємо статус космічної держави.

 

Ми зберегли деякі промислові потужності, які живуть за рахунок здобутків радянських часів. Ці здобутки реалізують на сторону, тому що немає запитів української держави. 29 мільйонів гривень — це не є фінансування космосу. А солідний космічний проект коштує 100 мільйонів доларів. Про що тоді можна говорити?

 

Чому це так? Якщо ми подивимось на реалії, то побачимо, що втрачаємо наші ідеї і мізки молодих талановитих людей, адже вони виїжджають. Я знаю десятки спеціалістів, які працюють в NASA, в Німеччині, в Австрії, в Австралії. Тобто ми віддаємо свій інтелект.

 

Але це ще не страшно, тому що наука інтернаціональна. Страшно те, що ми віддаємо свій потенціал космічної галузі, що деградують всі виробництва.

 

На щастя, ДКБ «Південне» зберегло свій потенціал, працівники там мають нормальну зарплату. Але вони мають лише іноземні замовлення і майже не мають наших. Навіть більше того, вони підписали угоду з Національною академією зв’язку, і ДКБ «Південне» фінансує нас в академії наук, робить нам відповідні запити.

 

Дмитро Тузов: Яким чином можна впливати на державну політику, щоб цю ситуацію змінювати?

 

Ярослав Яцків: Не можна жити в країні і лише наживатися на ній. В мене є пропозиція до наших олігархів: беріть приклад з олігархів інших країн. Інвестуйте половину свого прибутку на розвиток української науки та економіки. Стимулюйте розвиток науки, технології, освіти, культури, і ваше ім’я потім залишиться в історії.

 

Наприклад, всі свої гроші на добровільних началах я вкладаю в головну астрономічну обсерваторію, за що маю багато проблем. Я будую науково-навчальний астрономічний центр, але — ніхто не може повірити — Київрада приводить до мене комісії, і думає, що я хочу собі побудувати віллу. З державного бюджету не виділяється ні копійки, але все залишиться в державній власності. Та народ в нас якийсь зневірений та злий. А ця злість породжує злість. Я розумію, що в нас війна, і це жорстокість, але жорстокістю не можна відповідати на жорстокість. Воюймо проти агресора, але злість не розповсюджуємо тут в Україні!

 

Наталя Соколенко: Що ви можете сказати про співпрацю українських вчених зі світовими корпораціями, наприклад, Space X Ілона Маска? І взагалі що ви думаєте про ідею колонізації Марса, яка тепер звучить не як фантастичний роман, а фактично є бізнес-планом американського підприємця Ілона Маска?

 

Ярослав Яцків: Так, ідея та задум повинні випереджати реалії на багато років. Нещодавно в нас був в гостях американський підприємець, який має свою ідею, як добувати корисні копалини з інших планет.

 

Я би сказав, що в науковій сфері ми зі Сполученими штатами працюємо дуже тісно у зв’язку з тим, що Україна не має великих українських потужностей у космічній астрономії, які мають Америка і Європа. Тому ми пропонуємо свою співпрацю, ідемо в міжнародні колективи. Таким чином отримаємо час спостережень на знаменитому телескопі «Хаббла» чи на великій інфраструктурі Європейської південної обсерваторії в Чилі, і тримаємо конкурентоспроможність в світі.

 

Звичайно, колонізація Марсу буде колись, але зараз світ думає про перші кроки побудови орбітальної станції навколо Місяця. Плануються відповідні проекти NASA, і можливо, Китаю, щоб ця орбітальна станція була проміжною станцією для подальшої колонізації планет Сонячної системи, і того ж Марсу.

 

Так швидко технологічно забезпечити весь процес освоєння Марсу, як це хотілось би, людству не вдасться. Сподіваюсь, що років через 20 людина побуває на Марсі.

Інвестуйте половину свого прибутку на розвиток української науки та економіки. Стимулюйте розвиток науки, технології, освіти, культури, і ваше ім’я потім залишиться в історії

 

Дмитро Тузов: До такої великої програми Україна має шанс долучитися?

 

Ярослав Яцків: В тій ситуації, в якій ми знаходимося зараз, не має. Наразі є ідея ДКБ «Південне» долучися до побудови стаціонарного селища на Місяці, а ми починаємо думати, що корисного можна робити на таких станціях на Місяці.

 

Дмитро Тузов: На початку розмови ви сказали, що космос та наука як така починається з першого класу. Щоб ви змінили в нашій системі освіти?

 

Ярослав Яцків: Можливо, ви не знаєте, я був першим заступником міністра освіти та науки Кременя в 2001 році. І завдяки йому в школах України була запроваджена астрономія. Зараз в новому проекті, замість того, щоб запроваджувати нові напрямки освіти, хочуть ввести інтегрований курс природознавства. Замість астрономії, фізики, математики і біології. А ми дуже критично до цього відносимось.

 

Позавчора я направив листа Лілії Гриневич з висловлюванням про те, що я підтримую її ініціативи, але вони наразі не на часі в Україні.

 

Я працюю на цю державу, підтримую президента України, мав кілька зустрічей з прем’єр-міністром. Але мушу зауважити, що їх невідкладні справи, на жаль, не залишають їм часу на глобальне мислення. В Україні немає глобальної стратегії, немає стратегії перемоги: перемоги не тільки на війні, але й в освіті, в науці, в економіці та в ЗМІ.

 

І поки українці не зрозуміють, що майбутнє залежить від їхніх власних перемог та власного мислення, в нас майбутнього не буде.

 

 

    Текстову версію підготувала Алла Торчанська

hromadskeradio.org


06.02.2017