ЧОМУ ЗАМОЖНІ НОРВЕЖЦІ НОСЯТЬ ДІРЯВЕ ВЗУТТЯ

83x1

 

Норвезький сніданок поки що б’є рекорди за кількістю присутніх. Хоча, хто зна, можливо, німецький збире ще більше охочих поснідати разом за конструктивною і приємною розмовою.

 

Через те, що учасників сьогодні було більше звичного, то й спілкування дещо затяглось. Кожен мав свій пакет вражень, і ми згадаємо кожного, але тезово.

 

Отже, розпочали з Dmytro Kolesnyk, якого найбільше вразило те, наскільки відповідально норвезькі організації поставились до зустрічі з їхньою групою.

 

Антон Жемердєєв зауважив, що норвежці давали максимально чесні і прямі відповіді, на відміну від організацій в інших країнах, які він відвідував в межах різних програм. Також Антона як фахівця з агрополітики цікавило рибне господарство Норвегії і зокрема співпраця України у «рибній» сфері.

 

Alex Ivanov навів сакраментальний кейс: «В одного чиновника в міністерстві були туфлі з діркою, і я зрозумів, що в нього інші цінності. Він не думає про те що зовні, для нього важливо те, що всередині». Також Олексія здивував фанатизм норвежців щодо екології.

 

Kylyna Bisher хоч і вивчала Швецію, втім приєднується до інших сніданків з метою теплого спілкування та знайомства. Килина хоче відчувати людей, а не просто нав’язуватися на формальних конференціях. А саме такий формат і дружня атмосфера, яка встановилась на всіх сніданках, допомагає краще пізнати одне одного.

 

@Аня Ющенко була вражена спікером парламенту, з яким вдалося поспілкуватися в Норвегії. Він запросив групу на ланч і на спільне фото (йому для піару саме бракувало фото з молоддю ).

 

Alex Medvediev зауважив, що Росія інвестує нафто долари у війну, а Норвегія у майбутнє. Цікаву притчу розповіли групі Олександра у Invest Norway: «Норвежці працюють у групах тому, що колись, коли вони моряками ходили у море, потрібно було працювати лише в команді, аби в складній ситуації врятувати одне одного». Ще Олександра вразила простота законів, їхня невелика кількість і «товщина» у друкованому еквіваленті.

 

 

Сергій Замідра запримітив якісну дистанційну освіту в Норвегії для віддалених сіл, а також звернув увагу на декрет для чоловіків і процеси об’єднання функцій певних департаментів з різних областей Норвегії.

 

Юля Єгорова виокремила такі позитиви в Норвегії:

1) екологічна освіта;
2) економія ресурсів;
3) турбота в першу чергу про навколишніх, а не про себе.

Наприклад, мер міста Ставангер може купити три машини трьом дочкам, але не робить цього, тому що: «місто не витримає такої шкоди».

 

Kate Kelemen звернула увагу на політичну освіту. Просто у школах дітям розповідають цікаво про політику, і ця практика продовжується в університетах. Це дозволяє молоді вирішити чітко, чи йти в політику згодом, а також піднімає рівень політичної культури.

 

Volodymyr Vargola зосередився на співпраці з норвезьким бізнесом, так як працював в Norwegian-Ukraininan Chamber of Commerce (CUPP), а також у KSE. Шукаю точки дотику норвезького та українського бізнесу для вигідної співпраці.

 

Natali Vatamaniuk зазначила, що все сміття в Осло переробляється і на біогазі їздить громадський транспорт. Але основна перевага в Норвегії для молоді у тому, що є чіткі гарантії пройти у владу через партійні ліфти, якщо віддано працювати, починаючи з молодіжних крил партій.

 

Андрій Зінченко в енергосфері з 2009 р. Зазначив, що в Норвегії є інклюзивний енергетичний ринок, тобто доступ всіх виробників електрики до національної мережі. Проте зі спостережень Андрія, Норвегія не найбільш енергоефективна, та досить консервативна країна.

 

 

Iana Salmina відзначила соціальну сферу Норвегії, захист дітей та інститут сім’ї в цілому. Також вражає політика урбанізації – стимулювання переїзду норвежців в менш населені міста і боротьба з перенаселенням Осло; зонування міст і якісна нова забудова.

 

Наступні п’ять тем для глибшого вивчення:

1. Енергетика та енергоефективність
2. Соціальний захист
3. Урбанізація
4. Освіта (дистанційна середня освіта, політична та екоосвіта для молоді)
5. Екологічна політика


27.07.2016