Досвід Швеції. Українським університетам варто переймати досвід шведських колег!

DSC04161

Під час навчального візиту до Швеції в межах програми «Молодь змінить Україну» моя увага була сфокусована на функціонуванні інноваційної системи в країні. Ця північна країна покладає, зокрема, великі сподівання на вищі навчальні заклади як на одних із ключових гравців сталого національного економічного розвитку.

 

IMG_3248Вибір Швеції був невипадковим. За даними Global Innovation Index у 2015 році економіка цієї країни поступилась лише швейцарській та країні «туманного Альбіону»; 10 університетів Швеції увійшли до списку 500 найкращих з усього світу за версією QS World University Rankings. І ці високі показники досягаються країною, яка має зовсім невеликі площу та кількість населення (менше 10 млн, згідно даних за минулий рік).

 

Нашій групі випала чудова можливість ознайомитись із всесвітньо відомим Каролінським інститутом, особливо з його структурним підрозділом – Innovation Office. Даний інститут можна назвати піонером в галузі підготовки медичних спеціалістів та проведення наукових досліджень у сфері охорони здоров’я. Завдяки міжнародному визнанню (топ-50 серед університетів світу та топ-10 серед медичних університетів Європи) інститут має право також долучатись до обрання Нобелівських лауреатів в галузі психології та медицини.

 

На сьогодні Каролінський інститут є прикладом дослідницького (підприємницького університету), тобто тією моделлю, що прийшла на зміну попередньому типу у середині минулого століття. Концепція Triple Helix (модель «університет-бізнес-держава») простежується у всіх програмних документах інституту. Так, наприклад, декларується передача знань як благо для суспільства, участь в житті територіальної громади та залучення до процесу покращення соціального та економічного клімату регіону.

 

З однієї сторони, інститут тісно співпрацює зі Стокгольмською міською радою над спільними проектами (наприклад, Programme 4D, що має на меті покращити якість надання медичної допомоги по окремим захворюванням). З іншого боку, кооперація інституту з бізнесом дозволяє швидше, ефективніше та вигідніше досягати поставлених цілей. Це стало однією з причин, чому, на відміну від українських вузів, шведською системою вищої освіти сформовано тісні зв’язки між дослідницьким середовищем (наявна сучасна інфраструктура, фінансування проведення наукових досліджень) та бізнесом (професійні стажування студентів; залучення людських, фінансових і матеріальних ресурсів у спільні комерційні проекти). Більше того, Каролінський інститут може похвалитись найчисленнішими міжнародними зв’язками із провідними вузами світу та бізнес-корпораціями.

 

За статистикою, даний навчально-дослідницький заклад забезпечує більше 40% всіх медичних наукових досліджень, що здійснюється в країні. Панує загальноприйнята практика: щоб отримати можливість написати, наприклад, дипломну роботу науковці в першу чергу повинні підтвердити її актуальність і можливість подальшого впровадження результатів дослідження (проекту) в конкретній практичній сфері. Одним із ключових факторів виступає здатність вирішити проблеми індустрії. Тож, дослідникам навіть знадобиться заручитись підтвердженням від підприємств, установ чи організацій в зацікавленості їхніх проектів.

IMG_3256

У свою чергу, враховуючи перспективні напрямки у дослідженнях та попит на ринку, Каролінський інститут сформував для себе декілька стратегічних напрямків діяльності на найближчі роки, зокрема, такі теми, як боротьба із раком, стовбурові клітини, епідеміологія.

 

Завдяки інтуїтивному відчуттю ринку бюджет інституту в 2015 році склав понад 6.5 мільярдів шведських крон, серед яких лише 1 млрд – вартість за навчання. Також слід згадати і про такий механізм, як розпорядження акумульованими грошовими коштами, в українському навчально-науковому  середовищі непоширений та нерозвинутий. Так, Каролінським інститутом було зароблено понад 70 млн шведських крон лише на дивідендах від розміщення власного неактивного капіталу.

 

Якщо українські вузи фактично є залежними від бюджетного фінансування своєї освітньої і науково-дослідної діяльності, то шведські колеги диверсифікували способи одержання коштів. Так, Каролінський інститут отримає менше половини необхідних йому коштів від держави (45%). Решта надходжень розподілилась наступним чином: 23% одержані від шведських фондів та організацій, 19% надають урядові дослідницькі ради та агенції. Цікаво відзначити, що кошти приватних компаній, які надаються університету, складають близько 4%. Більше того, шведський інститут продовжує ставити перед собою завдання щодо збільшення фінансування та зростання автономії.

 

Втім, найбільшу увагу заслуговує інноваційна платформа Каролінського інституту, яка за останні 20 років дозволила йому потрапити до списку топових інституцій. Інноваційна система інституту представлена наступними підрозділами:

 

  • Karolinska Institutet Innovations AB має на меті допомогти дослідникам у підготовці потенційних продуктів до комерціалізації (економічна оцінка та аспекти фінансування проекту, особливості ведення бізнесу). Більше 40 компаній було створено завдяки його роботі.
  • Karolinska Development AB є саме тією важливою і необхідною ланкою, інвестиційною компанією, яка дозволяє вибраним передовим ідеям найти фінансування для виходу на ринок. 33 розробки отримали необхідне фінансування.
  • Karolinska Institutet Science Park AB – аналогія українського технологічного парку чи інкубатора, де інститутом надаються в користування приміщення та обладнання для стартапів, бізнес-партнерів. Крім того, цей простір приваблює учасників для проведення різноманітних конференцій, симпозіумів, зустрічей інноваційного напрямку. На сьогоднішній день більше 80 компаній є партнерами технологічного парку.
  • Такі проекти, як підприємницький курс (Bioentrepreneurship), Open Lab, Centre for Technology in Medicine and Health, Stockholm School of Entrepreneurship, дозволяють студентам опанувати практичні навики створення стартапів, ведення бізнесу, залучення інвестицій, дізнатись про сучасні тренди в охороні здоров’я тощо.

 

Останнім, але не менш важливим елементом виступає Innovation Office, який знаходиться в надзвичайно красивій сучасній будівлі Campus Solna. Innovation Office, виконуючи функцію посередника між науковцем та бізнесменом, безкоштовно надає консультаційні послуги в сфері створення об’єктів інтелектуальної власності та подальшого трансферу технологій. Додатково офіс забезпечує юридичний супровід (патентування, ліцензування розробок). До речі, шість років тому, у 2010 році, урядом Швеції було прийнято рішення про обов’язкове створення відповідних академічних центрів у провідних інститутах.

 

IMG_3308Підсумовуючи сказане вище, причини успіху Каролінського інституту криються в наступному: створення ефективного комерційного орієнтованого управління в структурі інституту, збільшення фондів для фінансування стартапів, високий рівень надання навчальних послуг, тісні зв’язки з бізнесом та надання робочих місць студентам після завершення навчання. На жаль, вітчизняні навчальні заклади не приділяють належної уваги стратегічному плануванню та формуванню ефективної системи управління (менеджменту). Вищій освіті в Україні варто розпочати займатись якщо не революцією, то хоча би еволюцією – залишити час сподівань на бюджетне фінансування. Деякі університети розпочали цей складний шлях перебудови. Сподіваємось, що розвиток міжнародної співпраці, прозореведення фінансової діяльності, менеджерський підхід, фандрейзинг, вдосконалення навчальних програм, співпраця з локальним бізнесом, популяризація наукової діяльності стануть загальноприйнятим трендом в Україні.


28.03.2016