Досвід Норвегії. Великий успіх верховенства права.

 

Верховенство права є безумовною основою для кожного суспільства та цивілізації і виступає фундаментальниим принципом сучасної демократичної держави. В умовах глобалізації, яка набирає великих обертів в 21 столітті, він стає універсальним засобом співіснування та співробітництва між різними країнами. Саме верховенство права дає можливість кожному громадянину держави відчувати себе безпечно та впевнено, дає можливість працювати, розвиватися, будувати сім’ю та вносити власний вклад в розвиток держави. Якщо верховенство права не є дієвим в суспільстві, то поступово насильство в ньому буде загострюватися, економіка не зможе повноцінно розвиватися та почне переважати несправедливість у всіх сферах, будь-які можливості для його розвитку будуть втрачені.

 

Разом з  Linda K. Drazdiak, представником Секції Європейських та міжнародних відносин Міністерства юстиції Норвегії

 

Норвегія є країною, яка збудована на принципах конституційної монархії та парламентської демократії. Вона має населення близько 5 мільйонів чоловік, відома у світі своїми запасами нафти, рибним господарством та лідируючими місцями у великій кількості міжнародних рейтингів. Наприклад в рейтингу якості життя Норвегія дванадцять разів, включаючи 2015 рік, за останню чверть століття займала перше місце, але безумовно з правової точки зору найбільшу увагу привертає її позиція в саме в рейтингу верховенства права, станом на 2015 рік вона є другою за цим показником у світі поступившись лише Данії. Україна в даному рейтингу займає 70 місце.

 

Що стало причиною такого великого успіху в розвитку верховенства права? Як такий результат можна утримувати вже багато років? Відповіді на всі ці питання стають зрозумілими коли ти на власні очі бачиш яким чином державні інституції функціонують, як мотивовані люди які в них працюють та що змушує їх так безпристрасно і надалі розбудовувати таку міцну машину верховенства права.

 

Норвежська система правосуддя є справедливою на всіх її ланках. Під найнищою ланкою можна розуміти органи які безпосередньо слідкують за дотриманням законодавства починаючи навіть з правопорушень які відбуваються на вулцях – цим займається поліція. Дияльність поліції курується безпосередньо Міністерством юстиції та громадської безпеки, також до сфери відання Міністерства входять спеціальні профільні агенції та частково підпорядкованою є прокуратура. В Норвегії поліцейські проходять трирічний термін підготовки до служби, вони вважаються дуже освідченими та отримують високу заробітну плату. Загальний штат поліції, прокурорів та решти спеціалістів які входять до даних структур налічує близько 16 тисяч осіб, бюджет поліції на 2015 рік складав близько 2 мільярдів євро. Також слід відмітити що наразі поліція Норвегії знаходиться в стадії реформування, починаючи з 2016 року кількість поліцейських участків в країні буде зменшена з 27 до 12, це робиться з метою оптимізації структури та зменшення видатків на управління.

 

З представником Департаменту поліції Міністерства юстиції Норвегії –  Jan Austad.

 

Наразі Україна проводить власну реформу поліції, методи та швидкість навчання українських поліцейських суттєво відрізняється від норвежського досвіду, структуроване та довге навчання норвежських поліцейських дає в результаті впевнених в собі професіоналів своєї справи. Україна обрала інший шлях, шлях швидкого реформування органів поліції.  Представнки Міністерства юстиції Норвегії знають про варіант реформування поліції який обрала Україна, та виходячи навіть з свого досвіду становлення та реформ зазначають, що основоположним фактором для побудови фактично нової правоохоронної системи є саме довіра населення до поліції, а досвідченість і підготовка це те, що можна «привити» системі яка користується довірою. За статистичними даними наприклад по місту Києву рівень довіри до нової поліції станом на жовтень місяць 2015 року складав близько 80-85%, для України це рекордні цифри і дуже хочеться вірити що дану довіру виправдують і в подальшому будуть розвивати і суміжні інституції які тільки сприятимуть розвитку системи правосуддя та матимуть не менший рівень довіри.

 

Наступним ланкою на якій базується верховенство права є судова система, адже саме справедливий захист норм права та невідворотна відовідальність за його порушення є основою правового суспільства.

 

З представником Департаменту цивільних відносин Міністерства юстиції Норвегії – Ingeborg Gjøls.

 

В Норвегії наявна трирівнева судова система: місцеві суди (перша інстанція) яких налічується 66, апеляційні суди яких налічується 6 і які слугують органом перегляду справ першої інстанції та розглядаються присяжними, та верховний суд. Професійні судді отримують високу заробітню плату та мають велику довіру з боку населення, вважаться що рівень корупції в судовій гілці майже нульовий. Особливістю даної системи є і те, що більшість справ які розгяладаються вирішуються саме в суді першої інстанції, та не переходять в апеляційний розгляд, термін розгляду кожної справи в місцевому суді не перевищує двох місяців. Провівши паралелі даної системи до України, можна зробити висновок, що нам потрібно провести судову реформу для оновлення кадрів в судах, збільшення заробітної плати та посилити відповідальність судей, але з точки зору норвежців всі ці фактори є «експлуатаціними» дійсну дієвість всі вони матимуть лише в разі якщо суди будуть по справжньому незалежними від політичних інетресів.

 

Одним з важливих факторів який відображає реалізацію принципу верховенства права є побудова системи органів та установ виконання покарань, адже саме відношення держави до тих хто порушив норми закону і несе за це відповідальність показує на скільки дана держава дійсно дотримується даного принципу у всіх сферах.

 

З заступником Директора Департаменту виконання покарань Міністерства юстиції Норвегії – Andreas Skulberg.

 

Найбільша кількість правопорушень в Норвегії це злочини проти власності, порушення дорожніх правил та наркотичні злочини. Більш за все злочинців відбувають покарання у вигляді позбавлення волі на 100 днів, а близько 90% всіх злочинців відбувають покарання терміном до 2 років. Виправна система декларує своїми основоположними принципами наступні:

«Всі громадяни мають рівні права щоб отримувати освіту, роботу, медичне обслуговування та культурно розвиватися.

В’язні повинні мати такий сами доступ до цих благ як і звичайні громадяни.

В’язні такі ж самі члени суспільства і вони мають свободу слова та право приймати участь у виборах.

В’язні не повинні втрачати право на отримання допомоги, послуг та підтримки від суспільства.».

 

Кожен з в’язнів має 5 днів на тиждень навчатися, працювати або ж приймати участь в програмах реабілітації, при цьому ті хто працюють або навчаються отримують заробітну плату в розмірі 8 євро на день, а ті хто відмовляються від навчання або від роботи отримують 4 євро на день, за ці кошти вони можуть купувати собі предмети першої необхідності (зубну пасту, шампунь). В Норвегії наявні різні рівні виправних закладів, від тих де фактично злочинці працюють за межами в’язниць, так звані відкриті в’язниці (там знаходяться близько 2/3 від всіх злочинців), та в’язниці закритого типу. В Норвегії наявний дуже розвинений інститут ресоціалізації в’язнів, під час того як вони навчаються та працюють вони можуть здобувати певну кваліфікацію або професійні навички і після того як вони вийдуть на волю, вони можуть за згодою роботодавця переходити на ту ж саму роботу, яку вони виконували під час ув’язнення як повноправні працівники, держава цьому сприяє.

 

Наразі українські реалії та економічні проблеми не дозволяють повноцінно розбудовувати схожу до норвежської систему виконання покарань. При цьому українська Пенітанціарна служба має всі можливості реанімувати та реформувати систему завдяки якій ув’язенні могли б працювати та навчатися, адже принципи рівності всіх громадян є найвищою конституційою цінністю і держава має піклуватися про виконання взятих на себе зобов’язаннь. Наразі потрібно змінити підхід та перетворити в’язниці з карального місця на місце ресоціалізації в’язнів.

 

Для України нагальність не декларативного досягнення верховенства права це шлях до побудови успішної країни. Для цього потрібно пройти довгий та місцями болісний шлях реформування та змін, але під час цього шляху слід чітко пам’ятати, що зміни системи це не самоціль — зміни це спосіб забезпечення функціонування та процвітання української держави в майбутньому.

 

P.S. Ніщо не може гарантувати волю у вільних суспільствах так само сильно, як застосування верховенства права з однаковою силою до тих хто підпорядковується і тих хто керує. Я ніколи не перестану вірити що Україна здатна побудувати таку систему.

 

Автор статті щиро дякує Благодійному фонду Богдана Гаврилишина за фінансову та організаційну підтримку поїздки в межах програми «Молодь змінить Україну».

 

 

 


28.01.2016